АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Обговорено “Затверджую”
на нараді судової палати секретар судової палати
“20“ лютого 2013 року в кримінальних справах
В.П.Огурецький
“20“ лютого 2013 року
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
судової практики призначення покарань у зв’язку з набранням чинності Законом України „Про внесення змін до деяких актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності”
Виконавець
суддя судової палати з кримінальних
справ Л.З.Стратейчук
2013 рік
План
Вступ.
1. Стислий аналіз положень та нововведень Закону;
2. Загальні засади та принципи призначення покарання;
3. Стан розгляду справ про злочини в сфері господарської діяльності, санкції статей яких зазнали змін у зв’язку з прийняттям закону;
4. Аналіз статистичних даних у справах, що підлягають розгляду за нормами КУпАП відповідно до норм Закону;
5. Особливості звільнення від покарання певної категорії осіб за Законом 4025-У1;
6. Судова практика приведення покарання у відповідність з Законом 4025-У1;
Висновки та пропозиції.
Вступ.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та плану проведення навчання судової колегії з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області на 1 півріччя 2013 року проведено узагальнення судової практики призначення покарань у зв’язку з набранням чинності Законом України „Про внесення змін до деяких актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності”
17 січня 2012 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" від 15 листопада 2011 року N 4025-VI (далі - Закон).
1. Стислий аналіз нововведень Закону.
Закон передбачає декриміналізацію низки діянь в господарській сфері, які нині втратили ознаки «високої суспільної небезпеки», тобто усуває злочинність діяння, яке передбачалось наступними статтями: порушення порядку заняття господарською діяльністю (ст. 202 КК); зайняття забороненими видами господарчої діяльності (ст. 203 КК ); ухилення від повернення виручки в інвалюті (ст. 207 КК); незаконне відкриття валютних рахунків за кордоном (ст. 208 КК), порушення правил здачі дорогоцінних металів і каменів (ст. 214 КК); підробка знаків поштової оплати (ст. 215 КК ); незаконне виготовлення, збут і використання державного пробірного клейма (ст. 217 КК); фіктивне банкрутство (ст. 218 КК); приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 220 КК); незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221 КК); розміщення ЦП без реєстрації випуску (ст. 223 КК); обман покупців та замовників (ст. 225 КК); фальсифікація засобів вимірювання (ст. 226 КК); примус до антиконкурентних узгоджених дій (ст. 228 КК); незаконні дії відносно приватизаційних паперів (ст. 234 КК); недотримання обов'язкових умов приватизації державного та комунального майна і підприємств (ст. 235 КК).
Що стосується ст.201 КК України – контрабанда, то змінилась диспозиція цієї статті щодо переліку предметів контрабанди, але карність дій, пов’язаних з контрабандою, залишилась у межах санкцій ч.1 і ч.2 вказаної статті.
Законом з низки статей виключені санкції у виді обмеження волі та позбавлення волі, та визначено покарання у виді штрафів, але їх розмір істотно зріс. Якщо раніше максимальна сума штрафу становила 17 000 грн, то згідно Закону - 850 000 грн. Більше того, Закон не встановлює верхньої межі для розміру штрафу як кримінального покарання, припускаючи, що він не може становити суму меншу, ніж розмір майнової шкоди, заподіяної злочином, або розмір доходу, отриманого від злочину, навіть якщо санкція статті Особливої частини КК передбачає менші розміри.
Розмір штрафу збільшився не тільки там, де в покаранні було передбачене позбавлення або обмеження волі, але і в тих санкціях, які передбачали покарання тільки у вигляді штрафу або громадських або виправних робіт. Фактично, відповідальність за цілою низкою статей посилилася, оскільки в кілька разів були збільшені раніше діючі штрафи.
Законом не змінено ступінь тяжкості злочинів по відповідним статтям та їх частинам, за виключенням ч.1 ст.203-1 КК України, яка у попередній редакції санкції відносилась до не тяжких злочинів, а у новій – стала відноситись до злочинів середньої тяжкості, а також частин 1 і 2 ст.203-2 КК України, які у попередній редакції санкцій відносились до не тяжких злочинів, а у новій – стала відноситись до особливо тяжких злочинів.
Закон вніс кілька суттєвих новел в порядок обрання, зміни і скасування запобіжних заходів, в тому числі відніс питання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави до компетенції суду. Якщо раніше сума застави не могла бути менше розміру цивільного позову, то Законом це співвідношення розширено, і застава не може бути менше розміру: 1) цивільного позову, 2) майнової шкоди, або 3) розміру, отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, при цьому при визначенні розміру застави враховується тяжкість злочину.
Істотним нововведенням є і зміна підстав для арешту. Так, тепер за злочини, основне покарання за які штраф понад 51000 грн. (3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), заарештувати можна тільки у разі наявності наступних умов:
1. раніше особі був обраний інший запобіжний захід, не пов'язаний з арештом;
2. мається факт невиконання обов'язків, покладених на особу і передбачених ст.149-1 КПК України;
3. при заставі - мається факт невиконання в установленому порядку вимог щодо внесення коштів і надання підтверджуючого документа. Тобто необхідно невиконання обох вимог, і якщо є факт внесення, але немає факту повідомлення, або не дотриманий порядок повідомлення, то тут можна оскаржувати наявність підстав для арешту.
Також Законом збільшений перелік статей кримінального кодексу, кримінальні справи за ознаками яких порушуються не інакше як за заявою потерпілого.
2. Загальні засади та принципи призначення покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України ( пункт 1); відповідно до положень Загальної частини КК України (пункт 2); враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання (пункт 3).
Передбачене у п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України застереження "за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК України", яка визначає порядок і умови визначення розміру штрафу, вказує на те, що за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 2031; ст. 2032; ч. 2 ст. 204; ч. 2 ст. 205; ч. 2 і ч. 3 ст. 206; ч. 2 ст. 2091; ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 2121; ч. 2 ст. 216; ч. 2 ст. 222; ст. 2221; ст. 2232; ч. 2 і ч. 3 ст. 224; ч. 2 і ч. 3 ст. 229; ч. 1 ст. 231, ч. ч. 2 - 4 ст. 2321; ст. 233; ч. 2 ст. 3641; ст. 3651; ч. 2 і ч. 3 ст. 3652; ч. ч. 2 - 4 ст. 3683; ч. ч. 2 - 4 ст. 3684 КК України) розмір штрафу не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України. Якщо ж такий злочин вчинено у співучасті та роль виконавця (співвиконавця), підбурювача або посібника у його вчиненні є незначною, таким особам суд може (не зобов'язаний, а має право) призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті Особливої частини КК України, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок його вчинення доходу.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 грн., встановлена п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподатковуваний мінімум доходів громадян у законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги
При цьому при застосуванні ч. 1 ст. 69 КК України за вчинення злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 203-1; ст. 203-2; ч. 2 ст. 204; ч. 2 ст. 205; ч. 2 і ч. 3 ст. 206; ч. 2 ст. 209-1; ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212-1; ч. 2 ст. 216; ч. 2 ст. 222; ст. 222-1; ст. 232-2; ч. 2 і ч. 3 ст. 224; ч. 2 і ч. 3 ст. 229; ч. 1 ст. 231; ч. ч. 2 - 4 ст. 232-1; ст. 233; ч. 2 ст. 364-1; ст. 365-1; ч. 2 і ч. 3 ст. 365-2; ч. ч. 2 - 4 ст. 368-3; ч. ч. 2 - 4 ст. 368-4 КК України), суд із підстав, передбачених ч. 1 ст. 69 КК України, може призначити основне покарання у виді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої для цього виду покарання в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, але розмір останнього може бути знижений не більше ніж на чверть від найнижчої межі штрафу, встановленої в цій санкції. Тобто, орієнтиром "мінімального порогу" застосування ч. 1 ст. 69 КК України для цих злочинів є найнижча межа основного покарання у виді штрафу встановлена санкцією статті (частини статті), а не визначений судом розмір штрафу, який враховує майнову шкоду, завдану злочином, або отриманий внаслідок його вчинення дохід. Наприклад, призначаючи особі покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за наявності обставин визначених у ч. 1 ст. 69 КК України, суд може пом'якшити передбачене санкцією частини цієї статті основне покарання у виді штрафу (мінімальна межа якого становить 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), призначивши його у розмірі не більше ніж на чверть нижчій від найнижчої межі, тобто не менше ніж 11250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із вміщеного у ч. 2 ст. 69 КК України застереження щодо застосування цієї норми - "за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" - випливає, що за вчинення злочину, передбаченого ст. 203-1; ст. 203-2; ч. 2 ст. 204; ч. 2 ст. 205; ч. 2 ст. 209-1; ч. 3 ст. 212; ч. 3 ст. 212-1; ч. 2 ст. 216; ч. 2 ст. 222; ст. 222-1; ст. 232-2; ч. 2 і ч. 3 ст. 224; ч. 2 і ч. 3 ст. 229; ч. ч. 2 - 4 ст. 232-1; ч. 2 ст. 364-1; ст. 365-1; ч. 2 і ч. 3 ст. 365-2; ч. 3 і ч. 4 ст. 368-3; ч. 3 або ч. 4 ст. 368-4 КК України, додаткове обов'язкове покарання не може не призначатися судом, тобто обов'язково має бути призначено. Тобто, якщо в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, яка встановлює відповідальність за вказані злочини, поряд з основним передбачено і обов'язкове додаткове покарання, суд незалежно від наявності обставин, визначених у ч. 1 ст. 69 КК України, не може застосувати ч. 2 ст. 69 КК України і зобов'язаний призначати це додаткове покарання.
Суд відповідно до положень ст. 75 КК України, призначаючи основне покарання у виді штрафу, не може приймати рішення про звільнення від відбування цього покарання з випробуванням;
При вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю злочинів відповідно до положень ст. 70 КК України суд, беручи до уваги вимоги ст. ст. 65 - 69-1, 103 КК України, повинен призначити покарання (основне, а за наявності підстав - і додаткове) окремо за кожний зі злочинів, які утворюють сукупність, а потім визначити остаточне покарання або шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, або шляхом повного чи часткового складання призначених за окремі злочини покарань. Зазначений порядок стосується як основних, так і додаткових покарань. Зауважимо, що штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основні покарання складанню з іншими покараннями не підлягають.
Якщо за злочини (складові сукупності) призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (згідно з ч. 3 ст. 72 КК України - це штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), суд має або застосувати принцип поглинання, або призначити кожне із вказаних покарань до самостійного виконання. Якщо суд не застосував принцип поглинання одного із цих покарань більш суворим основним покаранням, він повинен включити штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю в остаточне покарання поряд з будь-якими іншими основними покараннями.
Поглинання як принцип призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів полягає в тому, що менш суворе покарання поглинається більш суворим, яке і підлягає виконанню. Поглинанню підлягають покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглинанню не підлягають, крім випадків, коли вони призначені у максимальних межах санкцій норм КК України. При вирішенні питання, яке із покарань є більш суворим, незважаючи на зміни у ст. 12 КК України, слід виходити із положень ст. 51 КК України. Наведене обґрунтовується тим, що законодавець у ч. 6 ст. 12 КК України, зазначаючи, що "ступінь тяжкості злочину, за вчинення якого передбачене одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, визначається, виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі" (а отже, при зіставленні цих двох видів покарань) надав перевагу такому виду покарання як позбавлення волі. Крім того, застосування у Прикінцевих та перехідних положеннях цього Закону формулювань "особам, що відбувають покарання у виді громадських чи виправних робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі ... невідбута частина покарання знижується до відповідного розміру штрафу" (абз. 1 п. 2), "якщо покарання у виді громадських або виправних робіт, арешту або обмеження волі було знижене судом до штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" (абз. 2 п. 3) вказує на те, що принцип побудови системи покарань, закріплений у ст. 51 КК України (від менш суворого покарання до більш суворого), незважаючи на прийняття цього Закону залишився незмінним.
З огляду на викладене, принцип поглинання при призначенні покарання за сукупністю злочинів може застосовуватись, зокрема, тоді, коли за один із злочинів передбачено основне покарання у виді штрафу, а за інший - позбавлення волі на певний строк.
Відповідно до Закону, у разі невиплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і при відсутності підстав для його розстрочки, покарання може бути замінене на громадські або виправні роботи. У цьому випадку 1:00 громадських робіт буде дорівнювати 1 несплаченому неоподатковуваному мінімуму доходів громадян, а 1 місяць виправних робіт - 20 несплаченим неоподатковуваним мінімумам (на термін не більше двох років).
У разі, якщо розмір присудженого штрафу становитиме більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то у разі несплати штраф може бути замінено на покарання у вигляді позбавлення волі з перерахунку: 1 день позбавлення волі за 8 несплачених неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом розширений перелік діянь, за які справа може бути порушена не інакше, як за скаргою потерпілого. Це стосується протиправних діянь, передбачених ст. 203-1, ч.1 ст. 206, ст.ст. 219, 229, 231, 232, 232-1, 232-2 КК України у відношенні дій, якими заподіяна шкода правам і інтересам окремих громадян. Така справа підлягає закриттю, якщо між потерпілим та обвинуваченим до прийняття судом остаточного рішення по суті буде досягнуто примирення.
3. Стан розгляду справ про злочини в сфері господарської діяльності, санкції статей яких зазнали змін у зв’язку з прийняттям закону.
В зв’язку з прийняттям Закону зазнали змін санкції наступних статей про злочини в сфері господарської діяльності:
|
|
|||
|
Назва статті |
Частина |
Санкція статті (частини статті) до внесення змін Законом |
Санкція статті (частини статті) після внесення змін Законом |
|
ст. 200 КК України "Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення" |
частина 1 |
карається штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк |
карається штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) |
|
частина 2 |
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років |
караються штрафом від 5000 до 10000 н. м. д. г. (від 85000 до 170000 грн.) |
|
|
ст. 203-1 КК України "Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва" |
частина 1 |
карається штрафом від 1000 до 5000 н. м. д. г. (від 17000 до 85000 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва |
караються штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) із конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва |
|
частина 2 |
караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва |
караються штрафом від 5000 до 10000 н. м. д. г. (від 85000 до 170000 грн.) з конфіскацією та знищенням дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання чи сировини для їх виробництва |
|
|
ст. 203-2 КК України "Зайняття гральним бізнесом" |
частина 1 |
карається штрафом від 10000 до 50000 н. м. д. г. (від 170000 до 850000 грн.) |
карається штрафом від 10000 до 40000 (від 170000 до 680000 грн.) н. м. д. г. з конфіскацією грального обладнання |
|
частина 2 |
караються обмеженням волі на строк до 5 років |
караються штрафом від 40000 до 50000 н. м. д. г. (від 680000 до 850000 грн.) з конфіскацією грального обладнання |
|
|
ст. 204 КК України "Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів" |
частина 1 |
карається штрафом від 500 до 1050 н. м. д. г. (від 8500 до 17850 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення |
караються штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення |
|
частина 2 |
карається штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення |
карається штрафом від 3000 до 10000 н. м. д. г. (від 51000 до 170000 грн.) з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення |
|
|
частина 3 |
карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення |
карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення |
|
|
ст. 205 КК України "Фіктивне підприємництво" |
частина 1 |
карається штрафом від 300 до 500 н. м. д. г. (від 5100 до 8500 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років |
карається штрафом від 500 н. м. д. г. до 2000 н. м. д. г. (від 8500 до 34000 грн.) |
|
частина 2 |
караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років |
караються штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) |
|
|
ст. 206 КК України "Протидія законній господарській діяльності" |
частина 1 |
караються виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням волі на строк до 3 років |
караються штрафом від 1000 до 3000 н. м. д. г. (від 17000 до 51000 грн.) |
|
частина 2 |
караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років |
караються штрафом від 3000 до 10000 н. м. д. г. (від 51000 до 170000 грн.) або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років |
|
|
частина 3 |
караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років |
караються штрафом від 10000 до 25000 н. м. д. г. (від 170000 до 425000 грн.) або позбавленням волі на строк від 5 до 10 років |
|
|
ст. 209-1 КК України "Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму" |
частина 1 |
карається штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
частина 2 |
карається штрафом від 2000 до 3000 н. д. м. г. (від 34000 до 51000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
карається штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
ст. 212 КК України ) "Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)" |
частина 1 |
карається штрафом від 300 до 500 н. м. д. г. (від 5100 до 8500 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
карається штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
частина 2 |
караються штрафом від 500 до 2000 н. м. д. г. (від 8500 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 2000 до 3000 н. м. д. г. (від 34000 грн. до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
частина 3 |
караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна |
караються штрафом від 15000 до 25000 н. м. д. г. (від 255000 до 425000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна |
|
|
ст. 212-1 КК України "Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" |
частина 1 |
карається штрафом від 300 до 500 н. м. д. г. (від 5100 до 8500 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
карається штрафом від 500 до 1500 н. м. д. г. (від 8500 до 25500 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
частина 2 |
караються штрафом від 500 до 2000 н. м. д. г. (від 8500 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 1500 до 3000 н. м. д. г. (від 25500 до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
частина 3 |
караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна |
караються штрафом від 10000 до 25000 н. м. д. г. (від 170000 до 425000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна |
|
|
ст. 213 КК України ) "Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом" |
частина 1 |
карається штрафом від 100 до 500 н. м. д. г. (від 1700 до 8500 грн.) або громадськими роботами від 100 до 200 годин |
караються штрафом від 500 до 1500 н. м. д. г. (від 8500 до 25500 грн.) або громадськими роботами від 100 до 200 годин |
|
частина 2 |
караються штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років |
караються штрафом від 1500 до 2000 н. м. д. г. (від 25500 до 34000 грн.) |
|
|
ст. 216 КК України ) "Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок" |
частина 1 |
караються штрафом від 100 до 300 н. м. д. г. (від 1700 до 5100 грн.) або обмеженням волі на строк до 4 років |
караються штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) |
|
частина 2 |
караються штрафом від 300 до 1000 н. м. д. г. (від 5100 до 17000 грн.) або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими марками чи голографічними захисними елементами |
караються штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) з конфіскацією товарів, промаркованих підробленими марками чи голографічними захисними елементами |
|
|
ст. 219 КК України "Доведення до банкрутства" |
|
карається штрафом від 500 до 800 н. м. д. г. (від 8500 до 13600 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
карається штрафом від 2000 до 3000 н. м. д. г. (від 34000 до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
ст. 222 КК України "Шахрайство з фінансовими ресурсами" |
частина 1 |
карається штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
карається штрафом від 1000 до 3000 н. м. д. г. (від 17000 до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
частина 2 |
караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 3000 до 10000 н. м. д. г. (від 51000 до 170000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
ст. 222-1 КК України "Маніпулювання на фондовому ринку" |
частина 1 |
караються штрафом від 750 до 2000 н. м. д. г. (від 12750 до 34000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
частина 2 |
караються штрафом від 2000 до 3000 н. м. д. г. (від 34000 до 51000 грн.) або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 5000 до 10000 н. м. д. г. (від 85000 до 170000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
ст. 223-1 КК України "Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів" |
|
карається штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або обмеженням волі на строк до 3 років |
карається штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
ст. 223-2 КК України "Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів" |
|
караються штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
ст. 224 КК України ) "Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів" |
частина 1 |
караються обмеженням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
частина 2 |
караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 3000 до 10000 н. м. д. г. (від 51000 до 170000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
частина 3 |
караються позбавленням волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 10000 до 15000 н. м. д. г. (від 170000 до 255000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
частина 2 |
караються штрафом від 100 до 200 н. м. д. г. (від 1700 до 3400 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років |
|
|
|
ст. 227 КК України "Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції" |
|
караються штрафом від 100 до 200 н. м. д. г. (від 1700 до 3400 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
ст. 229 КК України "Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару" |
частина 1 |
караються штрафом від 200 до 1000 н. м. д. г. (від 3400 до 17000 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення |
караються штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) з конфіскацією і знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення |
|
частина 2 |
караються штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення |
караються штрафом від 3000 до 10000 н. м. д. г. (від 34000 до 170000 грн.) з конфіскацією і знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення |
|
|
частина 3 |
караються штрафом від 2000 до 3000 н. м. д. г. (від 34000 до 51000 грн.) або позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого та з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення |
караються штрафом від 10000 до 15000 н. м. д. г. (від 170000 до 255000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого та з конфіскацією і знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення |
|
|
ст. 231 КК України "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю" |
|
караються штрафом від 200 до 1000 н. м. д. г. (від 3400 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років |
караються штрафом від 3000 до 8000 н. м. д. г. (від 51000 до 136000 грн.) |
|
ст. 232 КК України "Розголошення комерційної або банківської таємниці" |
|
карається штрафом від 200 до 500 н. м. д. г. (від 3400 до 8500 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк |
карається штрафом від 1000 до 3000 н. м. д. г. (від 17000 до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
ст. 232-1 КК України "Незаконне використання інсайдерської інформації" |
частина 1 |
караються штрафом від 750 до 2000 н. м. д. г. (від 12750 до 34000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
караються штрафом від 750 до 2000 н. м. д. г. (від 12750 до 34000 грн.), з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
|
частина 2 |
карається штрафом від 750 до 2000 н. м. д. г. (від 12750 до 34000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
караються штрафом від 3000 до 5000 н. м. д. г. (від 51000 до 85000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
|
|
частина 3 |
карається штрафом від 2000 до 3000 н. м. д. г. (від 34000 до 51000 грн.) або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
карається штрафом від 5000 до 8000 н. м. д. г. (від 85000 до 136000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
|
|
частина 4 |
караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна або без такої |
караються штрафом від 8000 до 10000 н. м. д. г. (від 136000 до 170000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
ст. 232-2 КК України "Приховування інформації про діяльність емітента" |
частина 1 |
караються штрафом від 500 до 1000 н. м. д. г. (від 8500 до 17000 грн.) або обмеженням волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
караються штрафом від 1000 до 2000 н. м. д. г. (від 17000 до 34000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого |
|
частина 2 |
караються штрафом від 1000 до 3000 н. м. д. г. (від 17000 до 51000 грн.) або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
караються штрафом від 2000 до 3000 н. м. д. г. (від 34000 до 51000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
|
|
ст. 233 КК України "Незаконна приватизація державного, комунального майна" |
частина 1 |
караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років |
караються штрафом від 5000 до 10000 н. м. д. г. (від 85000 до 170000 грн.) |
|
частина 2 |
карається позбавленням волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна або без такої |
карається штрафом від 25000 до 35000 н. м. д. г. (від 425000 до 595000 грн.) з конфіскацією майна або без такої |
|
. Згідно статистичних даних ТУ ДСА У Донецькій області до місцевих судів у періоді з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року за категорією „злочини у сфері господарської діяльності” надійшло 613 справ, на початок звітного періоду знаходилось у провадженні 217 справ, всього у відношенні 944 осіб, в тому числі за скоєння злочинів у складі ОЗГ - 68, з них розглянуто по суті всього 620, в тому числі з постановленням вироку – 467, закрито провадженням – 95, повернуто на додаткове розслідування – 44, повернуто прокурору в порядку ст.249-1 КПК України – 5, направлено за підсудністю – 7, за двома справами відносно 2 осіб застосовані примусові заходи медичного характеру, розглянуто по суті справи у відношенні 493 осіб, в тому числі у складі ОЗГ – 13, закрито справ у відношенні 112 осіб, повернуто на додаткове розслідування справ у відношенні 50 осіб, прокурору в порядку ст.249-1 КПК України – щодо 5 осіб, направлено за підсудністю справи відносно 9 осіб, на кінець звітного періоду нерозглянутих справ залишись 210 у відношенні 268 осіб, в тому числі у складі ОЗГ – 43.
В числі зазначеного за ст.212 КК України надійшло 49 справ, на початок звітного періоду знаходилось у провадженні 36 справ у відношенні 96 осіб, в тому числі за скоєння злочинів у складі ОЗГ - 4, з них розглянуто по суті всього 40, в тому числі з постановленням вироку – 19, закрито провадженням – 12, повернуто на додаткове розслідування – 8, повернуто прокурору в порядку ст.249-1 КПК України – 1, розглянуто по суті справи у відношенні 21 особи, в тому числі у складі ОЗГ – у відношенні двох, закрито справ у відношенні 15 осіб, повернуто на додаткове розслідування справ у відношенні 9 осіб, прокурору в порядку ст.249-1 КПК України – щодо 1 особи, на кінець звітного періоду нерозглянутих справ залишись 45 у відношенні 52 осіб, в тому числі у складі ОЗГ – у відношенні двох.
за ч.1 ст.203-1 КК України засуджено 2 особи , 1 – до штрафу, 1 – звільнено від покарання з випробуванням, до 1 особи застосована додаткова міра покарання – конфіскація майна.
за ч.2 ст.203-1 прийнято рішення щодо 4 осіб, 2 з яких засуджено: 1 – до штрафу, 1 – за сукупністю злочинів, 1- звільнено від покарання з випробовуванням, у відношенні двох осіб справи закрито в зв’язку з передачею на поруки;
за ч.1 ст.203-2 КК України прийнято рішення щодо 30 осіб, 26 з яких засуджено до штрафу, застосовано додаткову міру покарання конфіскацію майна до 9 осіб, у відношенні 4 осіб справи закрито, з яких 3 – за амністією, 1 – у зв’язку зі смертю;
за ч.1 ст.204 КК України розглянуто справ щодо 46 осіб, з яких 33 засуджено: до штрафу – 31, до обмеженні волі -2, закрито справи відносно 13 осіб, з яких – 5 в зв’язку з дійовим каяттям, 1 в зв’язку зі зміною обстановки, 1 – в зв’язку з передачею особи на поруки, 4 - в зв’язку з амністією, 2 – з інших підстав, до 5 осіб застосовано додаткову міру покарання - конфіскацію майна, 1 особі призначено покарання з застосуванням ст.69 КК України;
за ч.2 ст.204 КК України розглянуто справ щодо 5 осіб, з яких 4 засуджено до штрафу, закрита 1 справа відносно 1 особи в зв’язку з амністією;
за ч.3 ст.204 КК України розглянуто справ щодо 4 осіб, які звільнені від покарання з випробовуванням, трьом призначено покарання за сукупністю злочинів;
за ч.1 ст.205 КК України розглянуто справи щодо 3 осіб, з яких 2 засуджено до штрафу, у відношенні 1 особи справу закрито в зв’язку з дійовим каяттям, одному призначено покарання за сукупністю злочинів;
за ч.2 ст.205 КК України розглянуто справи щодо 14 осіб, з яких 4 засуджено: до штрафу – 3, 1 особа звільнена від покарання з випробовуванням, до 1 особи застосовано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, двом призначено покарання за сукупністю злочинів;
за ч.1 ст.212 КК України розглянуто справи щодо 11 осіб, з яких 4 засуджено: до штрафу – 3, відносно 1 особи – за сукупністю злочинів, відносно 7 осіб справи закрито: відносно 4 – за амністією, відносно 3 – з інших підстав;
за ч.2 ст.212 КК України розглянуто справи щодо 11 осіб, з яких 3 засуджено: до обмеження волі – 1, до штрафу – 2, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади – 1, 1 особа – за сукупністю злочинів, 1 особа – з застосуванням ст.69 КК України, відносно 8 осіб справи закрито: відносно 2 – за амністією, відносно 1 – за зміною обстановки, відносно 2 – в зв’язку з передачею на поруки, відносно 2 – за відсутністю складу злочину, відносно 1 – з інших підстав;
за ч.3 ст.212 КК України розглянуто справи щодо 7 осіб, з яких 4 засуджено: до штрафу – 2, з випробуванням – 2, з додатковим покаранням у виді позбавлення права обіймати певні посади – 3, з додатковим покаранням у виді конфіскації майна – 2, 3 особи – за сукупністю злочинів, відносно 3 осіб справи закрито: відносно 1 – за зміною обстановки, відносно 1 – з інших підстав;
за ч.1 ст.213 КК України розглянуто справи щодо 288 осіб, з яких 276 засуджено: до громадських робіт – 227, до штрафу – 48, в тому числі – 5 із застосуванням ст.69 КК України, у відношенні 12 осіб справи закрито, в тому числі у відношенні 10 - у зв’язку з дійовим каяттям, у відношенні 2 – за амністією, у відношенні 2 покарання призначалось за сукупністю вироків;
за ч.2 ст.213 КК України розглянуто справи у відношенні 6 осіб, які засуджені, в тому числі 1 особа – до громадських робіт, 5 – до штрафу;
за ч.1 ст.216 КК України розглянуто справи щодо 3 осіб, яких засуджено до штрафу, до однієї особи застосоване додаткове покарання – конфіскація майна, одній призначено покарання за сукупністю злочинів;
за ч.2 ст.216 КК України розглянуто справи щодо 1 особи, яка засуджена до штрафу;
за ч.1 ст.222 КК України розглянуто справи щодо 6 осіб, з яких 4 засуджено до штрафу, відносно 1 особи застосовано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, 1 особи застосовано додаткове покарання у виді конфіскації майна одній особі призначено покарання з застосуванням ст.69 КК України;
за ч.2 ст.222 КК України розглянута справа щодо 1 особи, яка закрита в зв’язку з амністією;
за ч.1 ст.229 КК України розглянута справа щодо 1 особи, яка закрита в зв’язку з амністією.
за ч.3 ст.229 КК України розглянуто справи щодо 7 осіб, яких засуджено: до штрафу – 3, з випробовуванням - 4, до 4 осіб застосовано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, трьом призначено покарання за сукупністю злочинів.
Судами Донецької області згідно статистичних даних справи за ст.ст. 200, 203-2 ч.2, 206, 209-1, 219, 222-1, 223-2, 227, 229 ч.1, 229 ч.2, 231,232, 232-1, 232-2, 233 КК України не розглядались і до судів не надходили, виправдувальні вироки не постановлялись.
У 2012 році набрали сили рішення щодо 450 осіб, з них 385 засуджених, закрито справ відносно 64 осіб, з них відносно 2 осіб за ст. 212 ч.2 на підставі п.1,2 ч.1 ст.6 КПК України, відносно 16 – в зв’язку з дійовим каяттям, відносно 4 – в зв’язку зі зміною обстановки, відносно 8 – в зв’язку з передачею на поруки, відносно 23 – в зв’язку з амністією, відносно 1 – в зв’язку зі смертю, відносно 10 – за іншими підставами, засуджено до позбавлення волі – 1 особа, до обмеження волі – 3 особи, до громадських робіт – 228 осіб, до штрафу – 139 осіб, з випробовуванням – 13 осіб, застосовано додаткову міру покарання: позбавлення права займати певні посади – до 10 осіб, конфіскація майна – до 19 осіб, призначено покарань за сукупністю злочинів – 20 особам, за сукупністю вироків – 4 особам, з застосуванням ст. 69 КК України засуджено 12 осіб.
Таким чином, за вивченою категорією справ, за виключенням злочинів про порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом за ч.1 ст.231 КК України, переважно приймались рішення про призначення в якості міри покарання штрафів, в тому числі до 12 осіб застосовані положення ст.69 КК України.
Притягнення осіб до відповідальності за ст. 213 ч.1 КК України домінує над загальною кількістю розглянутих справ за вивченою категорією, у справах про порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом переважно приймались рішення про призначення в якості міри покарання громадських робіт, а у відношенні 48 осіб – у виді штрафу, з застосуванням положень ст.69 КК України щодо 5 осіб.
Для вивчення суди Донецької області надіслали 335 справ, що становить 74% від кількості розглянутих у 2012 році, вироки та постанови по яких набрали законної сили. Петровський районним судом м.Донецька справи за зазначеними статтями у 2012 році не розглядались.
Найбільшу кількість справ витребуваної категорії, що надійшли для узагальнення, розглянули: Центрально-Міський районний суд м. Горлівки – 20 справ, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки – 19 справ, Константиновський міськрайонний суд, Харцизький районний суд м.Макіївки – по 18 справ, Красноармійський міськрайонний суд – 17 справ.
Вивченням даних справ встановлено, що суди Донецької області в цілому вірно застосовували вимоги законодавства щодо призначення покарань за злочини у сфері господарської діяльності з огляду на Закон від 15 листопада 2011 року N 4025-VI. У переважній більшості суди правильно застосовували статті КК у відповідній редакції в залежності від часу скоєння злочинів ( до чи після набрання чинності Законом 4025-У1, а також триваючих злочинів, які почались до набрання чинності цим законом, а припинені були під час його чинності), правильно застосовували положення ст. 69 КК України.
У той же час деякими судами допущені помилки при визначенні покарання.
Так, вироком Харцизького міського суду від 12.03.2012 року (суддя Ткаченко Л.Я.) Соколову О.Л. було визнано винним та засуджено за злочин, передбачений ч.1 ст.213 КК України та скоєний у періоді с листопаду 2011 року по 31 січня 2012 року. За вчинення даного злочину у редакції Закону 4025-У1 передбачено покарання у виді штрафу в сумі від п’ятсот до тисячі п’ятисот неоподаткованих мінімумів доході громадян, тобто у розмірі від 8500 грн до 25500 грн. Суд, без посилання на ст.69 КК України, призначив покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн, що не відповідає санкції ст.231 ч.1 КК України. Аналогічна помилка була допущена у вироку Слов’янського міськарайонного суду від 18.04.2012 року (суддя Руденко Л.М.), яка була виправлена шляхом зміни вироку у частині призначення покарання ухвалою апеляційного суду від 17.07.2012 року.
Вироком Першотравневого районного суду від 19.09.2012 року (суддя Демочко Д.А.) Чанцева О.О. було засуджено за злочин, передбачений ч.1 ст.216 КК України та скоєний протягом серпня-вересня 2011 року. Оскільки санкція ч.1 статті 216 КК України у попередній редакції є більш м’якою – штраф від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який становить від 1700 до 5100 грн (за Законом 4025-У1 – штраф від 5000 до 1000 неоп. мінімумів доходів громадян), судом мав застосовуватись закон в попередній редакції, суд визначив покарання у виді штрафу в сумі 8500 грн;
Допущені помилки і при застосуванні положень ст.69 КК України до засуджених, які скоїли злочини, санкція закону по яких передбачає покарання у виді штрафу в розмірі понад 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, та визначили із застосування ст.69 КК України штрафи, що більше ніж на чверть нижчі від нижчої межі, встановленої в санкції статті. Так, за злочини, передбачені ч.1 ст.203-2 КК України, Законом 4025-У1 визначено покарання у виді штрафу в сумі від 10000 до 40000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 170000 до 680000 грн.( а попереднім – від 10000 до 50000) У той же час, вироком Арвросіївського районного суду від 31.10.2012 року (суддя Радченко Е.А.) Юрченку А.П. визначено штраф в сумі 3060 грн, вироком того ж суду від 20.11.2012 року (суддя Смольняков О.О.) Загребі А.І. визначено штраф в сумі 5100 грн, вироком Калініського районного суду м.Горлівки від 11.10.2012 року (суддя Старовецький В.І.) Єфімочкиній Р.О. визначено штраф в сумі 20000 грн, вироком Будьонівського районного суду м.Донецька від 13.06.2012 року Філіндашу О.В. визначено штраф в сумі 17000 грн.
Вироком Єнакієвського міського суду від 19.07.2012 року (суддя Арінчева С.А.) засуджено Леонова А.О. за ч.1 ст.204, ч.1 ст.216 КК України за дії, скоєні у березні 2012 року, тобто після набрання чинності Законом 4025-У1. Згідно санкції ч.1 ст.204 КК України, яка передбачає покарання у виді штрафу в сумі від однієї до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 до 34000 грн, суд, в супереч санкції даної норми закону призначив покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн. Даний вирок не оскаржувався.
4. Аналіз статистичних даних у справах, що підлягають розгляду за нормами КУпАП відповідно до норм Закону.
Діяння, карність яких в порядку кримінального судочинства усунена Законом, переведені в розряд адміністративних проступків. За відповідні діяння, за які передбачалась кримінальна відповідальність і які з КК України виключено з прийняттям Закону, встановлена адміністративна відповідальність, а саме: за дії, що передбачались ст. 202 КК - статтями 164, 166-8 КУпАП, ст. 203 КК - ст. 164-16 КУпАП, ст. 207 КК - ст. 162-1 КУпАП, ст. 208 КК - ст. 162-2 КУпАП, ст. 214 КК - ст. 162-3 КУпАП, ст. 215 КК - ст. 135-1 КУпАП, ст. 217 КК - ст. 189-3 КУпАП, ст. 218 КК - ст. 166-17 КУпАП, ст. 220 КК - ст. 164-15 КУпАП, ст. 221 КК - ст. 166-16 КУпАП, ст. 223 КК - ст. 163 КУпАП, ст. 225 КК - ст. 155-2 КУпАП, ст. 226 КК - ст. 171-2 КУпАП, ст. 228 КК - ст. 166-18 КУпАП, ст. 234 КК - ст. 166-15 КУпАП і ст. 235 КК - ст. 166-14 КУпАП.
Суди під час розгляду справ за діяння, карність яких усунена Законом 4025-У1 і виявлення ознаки адміністративного правопорушення, зобов'язані відповідно до ч. 4 ст. 6 КПК України направити відповідні матеріали органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про таке адміністративне правопорушення.
Проте суди, з огляду на вивчені справи, в жодному випадку закриття кримінальної справи та звільненні особи від кримінальної відповідальності, відповідних рішень не приймали, при тому, що закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначених ст.38 КУпАП, не виключали обов’язку суду вжити такі заходи.
Відповідно до статистичних даних ТУ ДСА у Донецькій області за звітний період до судів області надійшло 1432 справи, з яких 232 були повернуті, в тому числі для належного оформлення 223, розглянуто 1199 справ, залишок на 01.01.2012 року – 30, на 31.12.20012 – 31, розглянуто справи щодо 1199 осіб, притягнуто до адміністративної відповідальності - 972 особи , в тому числі визначено адміністративне стягнення у виді штрафу до 970 осіб, до двох – у виді попередження, закрито справ щодо 227 осіб, в тому числі за малозначністю – щодо 26, 1 справу відносно 1 особи передано органам досудового слідства, за відсутністю складу і події правопорушення – відносно 103 осіб, за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності – відносно 97 осіб.
В тому числі:
за ст.135-1 КУпАП: надійшла 1 справа щодо 1 особи, на яку накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн, який добровільно сплачений;
за ст. 162-1 КУпАП: надійшло справ – 69, повернуто для належного оформлення – 19, розглянуто 42 справи щодо 42 осіб, 15 з яких притягнуто до відповідальності у виді штрафу, закрито справи щодо 27 осіб, в тому числі – 18 за відсутністю складу та події правопорушення, 8 – в зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, накладено штрафів на суму 143400 грн, сплачено в добровільному порядку - 10200 грн, у залишку на кінець року залишилось 8 справ;
за ст. 163 КУпАП: в залишку знаходилось 3 справи, надійшло справ – 51, повернуто 16, в тому числі для належного оформлення – 13, розглянуто 38 справи щодо 38 осіб, 21 з яких притягнуто до відповідальності у виді штрафу, закрито справи щодо 17 осіб, в тому числі – 8 за відсутністю складу та події правопорушення, 5 – в зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, 4 – за малозначністю, накладено штрафів на суму 22049 грн, сплачено в добровільному порядку - 340 грн;
за ст. 164 КУпАП: в залишку знаходилось 27 справ, надійшло справ – 1307, повернуто 196, в тому числі для належного оформлення – 190, розглянуто 1115 справи щодо 1115 осіб, 934 з яких притягнуто до відповідальності: 932 особи - у виді штрафу, 2 особи – у виді попередження, закрито справи щодо 181 осіб, в тому числі – 77 за відсутністю складу та події правопорушення, 81 – в зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, 22 – за малозначністю, 1 справа щодо 1 особи направлена органу досудового слідства, накладено штрафів на суму 371706 грн, сплачено в добровільному порядку - 94644 грн, за 107 справами застосована конфіскація предметів і грошей, у залишку на кінець року залишилось 23 справи;
за ст. 166-8 КУпАП: надійшла 1 справа щодо 1 особи, яка закрита в зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності;
за ст. 166-17 КУпАП: надійшла 1 справа стосовно 1 особи, на яку накладено стягнення у виді штрафу в сумі 12750 грн, який несплачений;
за ст. 171-2 КУпАП: надійшло 2 справи щодо 2 осіб, 1 справа закрита в зв’язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, 1 – повернута для належного оформлення.
За іншими статтями КУпАП з числа тих, під ознаки яких підпадають дії за декриміналізованими статтями КК України, до судів справи у 2012 році не надходили (ст. ст. 155-2, 162-2, 162-3, 166-14, 164-15, 164-16, 166-16, 166-18, 189-3 КУпАП).
Статистичні дані свідчать про те, що у 2012 році переважна частина справ з кількості тих, що надійшли для розгляду у суди, це справи за ст.164 КУпАП - порушення порядку здійснення господарської діяльності – 1307 справ, 69 справ – за ст. 162-1 КУпАП – ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, 51 справа – за ст.163 КУпАП – розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску або порушення порядку емісії цінних паперів.
5. Особливості звільнення від покарання певної категорії осіб за Законом 4025-У1.
Як вже зазначено вище, Закон 4025-У1 усунув карність діянь, передбачених ст.ст. 202, 203, 207, 208, 214, 215, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234, 235 КК України, та виключив їх з кримінального кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно ч.2 ст.74 КК України особа, засуджена діяння, карність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного покарання.
Враховуючи наведені вище вимоги закону та положення Закону 4025-У1 в частині виключення з кримінального кодексу відповідних статей, особи, справи яких не розглянуті, підлягають звільненню від кримінальної відповідальності - кримінальні справи, порушені за відповідними статтями, підлягають закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, ст. 5 КК України у зв'язку із декриміналізацією злочинного діяння, особи щодо яких постановлено вироки – звільненню від покарання, з осіб, які відбули покарання, судимість має бути знята.
В разі, якщо вирок суду виконано в частині основного покарання, але не виконано в частині додаткового – питання має вирішуватись в частині додаткового покарання.
Якщо особу засуджено за сукупністю злочинів, в яку входить діяння, карність якого усунена Законом 4025-У1, то відповідним чином має розглядатися питання щодо відповідальності за діяння, карність якого усунена, і разі, якщо за такою статтею покарання було складено, у відповідній частині звільняти від покарання.
Вивченням справ, що надійшли до апеляційного суду, встановлено, що питання про звільнення він кримінальної відповідальності осіб, справи у відношенні яких перебували в провадженні суду, питання про звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, карність яких усунена, розглядались правильно.
Так, у відповідності з Законом 4025-У1 прийняті рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого ст.218 КК України стосовно Бадду Л.А. (постанова Київського районного суду м.Донецька від 20.02.2012 року), за вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст.203 КК України стосовно Денисова Є.О. (постанова Орждонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 22.02.2012 року), стосовно Кізенко О.Т. (постанова Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 11.05.2012 року), стосовно Ведехіної І.О. ( постанова того ж суду від 11.05.2012 року), стосовно Захаренкової В.З. (постанова Артемівського міськрайонного суду від 13.02.2012 року) та ін.;
постановою Вугледарського міського суду Донецької області від 06.03.2012 року Черненко Г.І., яка відбула основне покарання за ст.203 ч.1 КК України у виді штрафу за вироком того ж суду від 10.03.2010 року, була звільнена від додаткового покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю строком на 2 роки; аналогічні рішення приймались Краматорським міським судом постановою від 09.02.2012 року стосовно Седавних В.С., постановою того ж суду від 07.02.2012 року Гудок О.В. звільнена від покарання за ст. 203 ч.1 КК України у виді штрафу в сумі 850 грн, який на час приведення вироку у відповідність з Законом 4025-У1 сплачений не був, та додаткового покарання у виді заборони займатися певною діяльністю строком на 2 роки, та ін.;
постановою Кіровського районного суду м.Донецька від 09.02.2012 року відмовлено у задоволенні подання адміністрації ВК -124 щодо приведенні у відповідність з законом вироку Амвросіївського районного суду від 08.10.2010 року, яким Іванова А.А. було засуджено в числі інших статей КК за ч.2 ст.201 КК України за замах на контрабанду отруйних речовин, за тими підставами, що Законом 4025-У1 не виключена кримінальна відповідальність за контрабанду таких речовин;
постановою Київського районного суду м.Донецька від 06.02.2012 року Майбороду Ю.М., засудженого за ст.201 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди, за ст. 212 ч3 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років конфіскацією предметів контрабанди, на підставі ст.75 КК України встановлений іспитовий строк 3 роки, було звільнено від покарання за ст.201 ч.1 КК України в зав’язку з декриміналізацією, проте рішення щодо вилучений предметів – не прийнято. Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 10.01.2013 року постанову суду було змінено, в зв’язку з тим, що по іншим нормам закону, за якими Майборода визнаний винним вироком суду, конфіскація майна не застосовувалась, предмети контрабанди, вилучені і приєднані до справи, та конфісковані за вироком суду за ч.1 ст.201 КК України, повернуті Майбороді Ю.М., зазначено вважати його засудженим за ч.3 ст.212 КК України з застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки, на засуджено покладені конкретні обов’язки у відповідності зі ст.76 КК України.
Законом України „Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року, який набрав чинності 28.07.2011 року, передбачено звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчини умисні злочини, що не є тяжкими, або особливо тяжкими.
В тому в разі, якщо особі пред’явлено обвинувачення за статтями, які виключені з КК України Законом 4025-У1, і вона підпадає під амністію, амністія до неї не може застосовуватись за цими статтями після набрання чинності Законом 4025-У1, оскільки ним карність даної норми закону усунена.
З огляду на даний Закон про амністію від покарання підлягали звільненню особи, які скоїли злочини відповідного ступеню тяжкості у період до набрання чинності Законом 4025-У1, і дії яких мали кваліфікуватися у відповідності з редакцією статті, введеною цим законом, якщо нова редакція санкції поліпшувала становище особи.
В цілому суди правильно застосовували амністію, але мали місце випадки, коли суди застосовували амністію до осіб, злочинна діяльність яких починалась до набрання чинності законом про амністію, а закінчувалась під час його дії, при цьому не враховували, що звільненню від покарання підлягали особи, які скоїли відповідні злочини до набрання ним чинності. Так, вироком Кіровського районного суду м.Донецька від 05.03.2012 року (суддя Сидоров Є.І.) було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.204 ч.1 КК України та засуджено до штрафу в сумі 17000 грн Уханова Д.В., який був звільнений від покарання на підставі вказаного вище закону про амністію. Суд не врахував, що триваюча злочинна діяльність засудженого була розпочата у червні 2011 року, припинена 06.09.2011 року, тобто під час, коли закон про амністію вже був чинним. За апеляцією прокурора даний вирок скасовано апеляційним судом ухвалою від 22.06.2012 року, справа направлена на новий судовий розгляд.
6. Судова практика приведення покарання у відповідність з Законом 4025-У1.
Порядок і підстави приведення визначеного судом покарання у відповідність з Законом 4025-У1 визначені у „Прикінцевих та перехідних положеннях” Закону.
Пунктами 2 – 3 передбачено зниження невідбутої частини покарання до відповідного розміру штрафу, особам, які відбувають покарання за вчинення злочинів, за які цим Законом встановлено основне покарання лише у виді штрафу; у п. 4 - зниження покарання до штрафу, у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 78 КК України, та у разі встановлення судом підстав для направлення особи, яка відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України була звільнена з випробуванням від відбування покарання у виді виправних робіт, обмеження чи позбавлення волі, призначеного їй за вчинення вказаних злочинів, для відбування призначеного покарання
Необхідно звернути увагу, що законодавець у всіх цих випадках застосовує формулювання "за вчинення злочинів, за які цим Законом встановлено основне покарання лише у виді штрафу", із чого випливає, що зазначені правила не поширюються на злочини передбачені ч. ч. 2 і 3 ст. 206; ч. 1 ст. 212; ч. 1 ст. 212-1; ч. 1 ст. 213; ст. 223-1 КК України, оскільки змінені цим Законом санкції, крім основного покарання у виді штрафу, вміщують ще й альтернативні види покарань.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону розмір штрафу особам, які відбувають покарання:
а) у виді позбавлення волі: визначається, виходячи зі строку невідбутого покарання шляхом його перерахунку за правилами, встановленими ч. 5 ст. 53 КК України, тобто із розрахунку один день позбавлення волі за 8 неоподаткованих мінімумів доході громадян (далі –н.м.д.г.) (136 грн.) у таких межах:
1) понад 3 - до 10 тисяч н. м. д. г. (понад 51000 - до 170000 грн.) - у випадку призначення позбавлення волі за вчинення злочину середньої тяжкості;
2) понад 10 - до 25 тисяч н. м. д. г. (понад 170000 - до 425000 грн.) - у випадку призначення позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину;
3) понад 25 - до 50 тисяч н. м. д. г. (понад 425000 - до 850000 грн.) - у випадку призначення позбавлення волі за вчинення особливо тяжкого злочину;
при здійсненні такого перерахунку суд має виходити з граничних розмірів штрафу, встановлених саме цим Законом, а не тим, що діяв не на момент вчинення злочину.
Якщо під час розрахунку розміру штрафу виявиться, що цей розмір перевищує встановлені ч. 5 ст. 53 КК України межі, суд знижує (замінює) покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті. Якщо ж такий розмір є меншим за встановлені законом межі, суд знижує (замінює) покарання у виді позбавлення волі покаранням у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому для злочину відповідної тяжкості цією частиною статті;
б) у виді громадських чи виправних робіт, арешту або обмеження волі: визначається, виходячи зі строку невідбутого покарання шляхом його попереднього перерахунку на покарання у виді позбавлення волі за правилами, встановленими ч. 1 ст. 72 КК України, та наступного перерахунку за правилами, встановленими ч. 5 ст. 53 КК України.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень особам, які відбувають покарання у виді громадських чи виправних робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі, призначене за сукупністю злочинів, за один або кілька з яких згідно із цим Законом призначається основне покарання лише у виді штрафу (ст. 200; ст. 203-1; 203-2; ч. 1 і ч. 2 ст. 204; ст. 205; ч. 1 ст. 206; ст. 209-1; ч. 2 і ч. 3 ст. 212; ч. 2 і ч. 3 ст. 212-1; ч. 2 ст. 213; ст. 216; ст. 219; ст. 222; ст. 222-1; ст. 223-2; ст. 224; ст. 227; ст. 229; ст. 231; ст. 232-1; ст. 232-2; ст. 233; ст. 364; ст. 365-1; ст. 365-2; ст. 368-3; ст. 368-4 КК України, невідбута частина покарання знижується до відповідного розміру штрафу тільки у випадку, якщо за такий злочин було призначено більш суворе покарання із числа покарань, призначених за злочини, що становлять сукупність.
Таке ж правило відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень застосовується при вирішенні питання щодо зниження покарання до відповідного розміру штрафу особам, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків.
У абзаці 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень зазначається, що у випадку, якщо покарання у виді громадських чи виправних робіт, арешту, обмеження волі (позбавлення волі до цього переліку не включено) було знижене судом до штрафу в розмірі понад три тисячі н. м. д. г., воно не може бути у подальшому замінено на покарання у виді позбавлення волі згідно з правилами, встановленими ч. 5 ст. 53 КК України. Це застереження зумовлено тим, що абз. 2 ч. 5 ст. 53 КК України визначає порядок заміни штрафу в розмірі понад три тисячі н. м. д. г., у разі його несплати, на покарання у виді позбавлення волі. При цьому, у разі несплати штрафу особою, якій попередньо було призначено покарання у виді позбавлення волі, а потім у зв'язку з набуттям чинності цим Законом знижено до штрафу у розмірі понад три тисячі н. м. д. г., останнє підлягає заміні на покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень, особи, які відповідно до статей 75, 104 КК України були звільнені з випробуванням від відбування покарання у виді виправних робіт, обмеження чи позбавлення волі, призначеного їм за вчинення злочинів, за які цим Законом передбачається встановлення основного покарання лише у виді штрафу (ст. 200; ст. 203-1; ст. 203-2; ч. 1 і ч. 2 ст. 204; ст. 205; ч. 1 ст. 206; ст. 209-1; ч. 2 і ч. 3 ст. 212; ч. 2 і ч. 3 ст. 212-1; ч. 2 ст. 213; ст. 216; ст. 219; ст. 222; ст. 222-1; ст. 223-2; ст. 224; ст. 227; ст. 229; ст. 231; ст. 232-1; ст. 232-2; ст. 233; ст. 364; ст. 365-1; ст. 365-2; ст. 368-3; ст. 368-4 КК України), продовжують виконувати покладені на них судом обов'язки.
Якщо такі особи не виконують покладені на них обов'язки або систематично вчиняють правопорушення, що потягло за собою адміністративні стягнення і свідчить про їх небажання стати на шлях виправлення:
а) суд знижує покарання до штрафу згідно з правилами, встановленими пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону;
б) у випадку коли цій особі було попередньо призначено покарання за сукупністю злочинів, невідбута частина покарання знижується до відповідного розміру штрафу лише у випадку, якщо за такий злочин було призначено більш суворе покарання з числа покарань за злочини сукупності.
Якщо особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75, 104 КК України за вчинення злочину, за який цим Законом встановлено основне покарання лише у виді штрафу, протягом іспитового строку вчиняє новий злочин, суд спершу знижує попередньо призначене покарання до штрафу, згідно із правилами Прикінцевих та перехідних положень Закону, а потім застосовує положення ст. 71 КК України.
В більшості випадків суди вірно застосовували наведені вище положення Закону 4025-У1 і приймали правильні рішення за поданнями про приведення вироків у відповідність з Законом 4025-У1.
Так, постановою Кіровського районного суду м.Макіївки від 23.02.2012 року, приведено у відповідність з Законом 4025-У1 вирок стосовно Стадніка О.К., засудженого за ч.3 ст.212 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з додатковими покараннями, за ч.2 ст.366 – КК України – 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення визначено покарання 5 років позбавлення волі з відповідними додатковими покараннями. З урахуванням того, що за ч.3 ст.212 КК України вироком призначене більш суворе покарання із числа злочинів, що входили у сукупність, суд знизив до штрафу у розмірі 155040 грн з розрахунку 1140 х 8 х 17; аналогічні постанови тим же судом по справам Лєпєшка І.О., Бутенка Б.Б. (постанови від 23.02.2012 року), Іллічівським районним судом м.Маріуполя по справі Тодавчич І.В. (постанова від 13.02.2012 року), та ін.;
постановами Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 10.02.2012 року по справам Нюренберг А.Н., засудженої за ч.1 і ч.3 ст.204 КК України, Горобець Л.С., засудженої за ст. 191 ч.5, 69, ст.200 ч.2, ст.366 ч.1, 70 ч.1 КК України, було відмовлено у задоволенні подання виправної колонії про зниження міри покарання до штрафу у відповідності з Законом 4025-У1 за тими підставами, що за іншими статтями, що входили у сукупність, призначено більш суворе покарання, яке зниженню до штрафу у відповідності з цим законом не підлягає;
постановою Торезького міського суду від 13.03.2012 року у відповідності з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону 4025 У1 відмовлено у зниженні міри покарання у виді 1 року обмеження волі з конфіскацією незаконно виготовленої продукції до штрафу, визначеного вироком суду з іспитовим строком 1 рік Набієву Т.Ф.;
У той же час при приведенні вироків у відповідність з Законом 4025-У! судами допускались грубі помилки.
Так, постановою Сніжнянського міського суду від 22.02.2012 року (суддя Кучма В.В.), не врахувавши, що за статтею 200 ч.1 та 200 ч.2 КК України призначено менш суворе покарання, ніж за іншими статтями, що входили у сукупність, знизив невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі до штрафу. Дана постанова була скасована апеляційним судом і у наступному в задоволення подання виправної колонії відмовлено;
постановою Торезького міського суду від 03.02.2012 року (суддя Гаркавенко С.І.) відмовлено у застосуванні Закону 4025-У1 до Романенка О.В., засудженого вироком Желтоводського міського суду Дніпропетровської області від 01.07.2009 року за ст.ст. 358 ч.3, 212 ч.3, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, з позбавленням права займатися певною діяльністю на 2 роки, строк відбування покарання щодо якого визначений з 18.10.2011в частині засудження за ч.3 ст.212 КК України підпадає під дію Закону 4025-У1. Як на підставу для відмови в застосуванні Закону суд послався на письмову заяву Романенка О.В., в якій він просив не застосовувати до нього положення вказаного закону. Відмовляючи у застосуванні Закону, який пом’якшує покарання, суд порушив права засудженого і вимоги закону, оскільки покарання відповідно до ст.50 КК України полягає у застосуванні до особи, винної у вчиненні злочину, передбаченого законом обмеження прав і свобод засудженого, яке відповідно до ст.65 КК України призначається у межах, установлених у санкції статті, а також порушив таку з основних засад судочинства, як законність, визначену ст.129 Конституції України, в зв’язку з чим Романенко О.В. фактично відбуває покарання більш суворе, ніж передбачено законом.
Висновки та пропозиції.
Вивченням справ, що надійшли до апеляційного суду, встановлено, що за статтями КК України, які зазнали змін в частині санкцій у відповідності з Законом 4025-У1, судами в основному правильно призначається покарання за виключенням окремих випадків призначення покарання у виді штрафу на підставі ст.69 КК України, та по справах, коли суди неправильно застосовували матеріальний закон, що тягло за собою неправильну кваліфікацію дій особи, і ці рішення не перевірялись в апеляційному порядку.
Судами правильно приймались рішення про закриття кримінальних справ за обвинуваченням осіб за статтями, карність дій по яких була усунена Законом 4025-У1, а також правильно приймались рішення про звільнення засуджених від покарання. Проте, проте у супереч вимогам закону, при звільненні від кримінальної відповідальності осіб, судами не направлялись матеріали компетентному органу для вирішення ним питань про складання протоколу в порядку КУпАП.
При вирішенні питань щодо приведення постановлених вироків у відповідність з Законом 4025-У1 судами були допущені чисельні помилки при визначенні підстав для зниження до штрафу більш суворих мір покарання, можливості застосування Закону 4025-У1, при обчисленні суми штрафу, що свідчить про поверхове вивчення окремими судами положень Закону 4025-У1, відсутності єдиної практики застосування цього закону у межах одного суду, що призвело до ухвалення низки рішень, які не відповідають положенням закону і порушують права засуджених.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне довести вказане узагальнення до відома суддів місцевих судів з метою правильного застосування положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" від 15 листопада 2011 року N 4025-VI, законодавства, що регламентує призначення покарання, а також для виключення ними в подальшій роботі помилок.
Вважаю доцільним результати вивчення практики застосування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" від 15 листопада 2011 року N 4025-VI розглянути на оперативній нараді, матеріали узагальнення направити на адресу місцевих судів.
Суддя судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду Донецької області
Л.З.Стратейчук
_03_03.png)
